Історично місячні затемнення завжди були чимось більшим, ніж просто небесні явища. Вони слугували або джерелом страху і забобонів, або інструментом для наукових відкриттів і навіть військових хитрощів.
Найраніше місячне затемнення, зафіксоване в китайських історичних хроніках, вважають що відбулося 1137 року до н.е.. Цей запис міститься в розділі “Шу цзін” (《尚书》, “Книга документів”), у частині, відомій як “Пань Ген” (《盘庚》). Текст не є простим астрономічним звітом, а радше політичним документом, де радник царя на ім’я Пань Ген дорікає своїм міністрам за непокору, використовуючи затемнення як метафору: “Тепер, коли місяць затемнився, можна виправити [своє життя]; коли сонце затемнилося, це біда”. Хоча прямо не вказано дату, сучасні астрономічні розрахунки, прив’язані до історичної хронології правління царя Пань Гена з династії Шан, дозволяють точно ідентифікувати цю подію, що було підтверджено астрономом та істориком Чжу Веньсінем у його праці “Chronological Tables of Chinese History” (《歷代長術輯要》).