Південні дельта – Аквариди, Southern δ Aquariids, /005 SDA/ метеорний потік, активний з 12 липня по 23 серпня з піком активності 29 або 30 липня. Його радіант знаходиться в сузір’ї Водолія біля δ Водолія. Видиме число метеорів за годину близько 20 . Швидкість метеорів потоку становить близько 41 км/с. Дельта – Аквариди отримали свою назву тому, що їхній радіант знаходиться в сузір’ї Водолія, поряд  з однією з найяскравіших зірок сузір’я, Дельтою Водолія. Південні дельта Аквариди є потоком, пов’язаним з групою навколосонячних комет, що належать родинам Крахта або Махгольця. Частинки потоку обертаються навколо Сонця по еліптичній орбіті, наближаючись до нашого світила вшестеро ближче, ніж Меркурій(!), і тому нагріваються до температури понад 1000 К.
Південний рій дельта-Акварид є частиною так званого комплексу Акварид-Капрікорнід. Продовжити читання →

η (ета) -Аквариди (ETA/031/) – помірно інтенсивний метеорний потік, який можна спостерігати кожен травень. Період дії Ета-Акварид триває приблизно з 19 квітня по 28 травня. Максимум зазвичай припадає в ніч із 5 на 6 травня (тому їх ще іноді називають Травневі Аквариди). У цей час спостерігачі у північній півкулі, ймовірно, бачитимуть близько 10 метеорів щогодини, а спостерігачі у південній півкулі бачитимуть близько 30 метеорів на годину. η-Аквариди – перший із двох метеорних потоків, які відбуваються щороку в результаті проходження Землі через пил, що випускається кометою Галлея, другим потоком є Оріоніди. Радіант під час піку потоку, розташовується в сузір’ї Водолія (лат. Aquarius), поряд з однією з його яскравих зірок, η Водолія. Звідси і походить назва цього потоку.  Швидкість метеорів потоку 66 км/с Продовжити читання →

Оріоніди /008 ORI/ – активний метеорний потік, який спостерігається щорічно з 2 жовтня по 22 листопада. Максимум зазвичай припадає на 21 жовтня. Під час нього ми можемо спостерігати близько 20-30 метеорів на годину. Середня швидкість метеорів Оріонід – близько 66 км/с. Батьківським тілом цього потоку є знаменита комета Галлея – 1P/Halley. Комета Галлея – єдина відома короткоперіодична комета, яку під час чергового проходження видно неозброєним оком. Ця комета відвідує внутрішню частину Сонячної системи кожні 75-76 років. Продовжити читання →

Яскравий Лірид

Радіант Лірид

Ліриди – метеорний потік, який триває з 16 по 25 квітня кожного року. Максимум зазвичай припадає на 22 квітня кожного року, коли можна побачити до 18-20 метеорів на годину. Зазвичай кількість метеорів коливається від 5 до 20 метеорів на годину, в середньому близько 10. Ліриди / LYR 006/ ще називають «квітневі Ліриди», так як існують і інші потоки, пов’язані з сузір’ям Ліри. Радіант квітневих Лірид лежить на межі сузір’їв Ліри та Геркулеса, Продовжити читання →

1 січня, увечері, в сутінках можна буде спробувати спостерігати свого роду парад планет. З одного боку від Сонця вишикуються такі планети: Меркурій, Венера, Сатурн, Юпітер, Місяць, Уран (поруч із Місяцем) і Марс.
Продовжити читання →

Орбіти комети та метеорів отриманих зі станцій Маяки-Одеса

16 серпня 2022 року японська мережа SonotaCo та глобальна мережа відеокамер низької освітленості CAMS виявили метеорний спалах із середньої геоцентричної позиції радіанта при RA = 324,9 ± 0,04 град., Decl. = –11,9 ± 0,3 градуси, у джерелі антигелію, з геоцентричною швидкістю v _g = 24,4 ± 0,5 км/с (Equinox J2000).  Орбіти потоку має низький нахил і нагадує орбіту комети 45P/Honda-Mrkos-Pajdusakova.
Наші метеорні станції так само незалежно зареєстрували цей сплеск. У ніч із 16/17 серпня було отримано 5 парних метеорних зображень. Продовжити читання →

Сумарне фото всіх Персеїд за 7 ночей.  Знято метеорною станцією у м. Одеса.

Персеїди – є метеорний потік гігант і найзручніший для спостережень протягом всього року. На жаль, цього разу нам зовсім не пощастило зі спостереженням максимуму цього потоку. Продовжити читання →

Спрайти з Одеси, увечері 1 серпня. Знято метеорною станцією. (система RMS дає чб зображення,тут кольори штучні, але близькі до реальності)

мікрокоп’ютер Raspberry Pi, з оптичним модулем та забралом від Сонця

гермобокс із встановленою всередині RMS

Нарешті, завершилися випробування з різними режимами налаштувань наших базисних RMS. Вони тривали досить довго, майже 2 місяці, тому що прикладів налаштувань, існуючої конфігурації на чіпі IMX462 та  та роздільною здатністю 1920х1080 у світі якщо і є, то одиниці. Продовжити читання →