Яскравий Урсид. Знято в Одесі.

Урсиди /00015/ (URS)  – активний, але, мабуть, найслабший з головних метеорних потоків. Урсидами часто нехтують через те, що вони досягають свого піку незадовго до Різдва. Цей метеорний потік активний у період з 17 по 25 грудня, але його пік припадає на 22–23 грудня, саме збігається із зимовим сонцестоянням. Максимальна кількість метеорів зазвичай близько 10 за годину. Радіант Урсид розташовується

Орбіта 8P/Таттля

в сузір’ї Малої Ведмедиці (лат. Ursa Minor, – звідси й назва потоку), тому найкраще їх буде видно нам- жителям Північної півкулі.
Метеорний потік Урсиди пов’язують з періодичною кометою 8P/Таттля (орбітальний період цієї комети становить 13,5 років) і іноді може викликати короткочасні спалахи до 100 метеорів на годину. Останній сплеск активності був у 2007 році, коли кількість зафіксованих метеорів становила близько 35.

Історія
Вперше метеори потоку були виявлені Вільямом Ф. Деннінгом на початку ХХ століття, але довгий час їм не приділялося особливої уваги. 22 грудня 1945 року чеські астрономи випадково спостерігали потужний спалах цього метеорного потоку, що досягає ZHR більше 160. У наступні роки Урсіди систематично досліджувалися, але кількість метеорів, що спостерігалися, завжди була дуже низькою порівняно з 1945 роком. Тому інтерес до цього метеорного дощу незабаром знову згас. Лише на початку 1970-х років британські астрономи-аматори провели подальші дослідження та виявили дуже низький ZHR. Проте радіоспостереження зафіксували коротке виверження із ZHR близько 30 у світлий час доби 22 грудня 1973 року. З невеликою інтенсивністю Урсиди з’явилися 22 грудня 1979, цього разу метеори в нічному небі змогли побачити норвезькі спостерігачі. У ряді європейських країн значно сильніший спалах ведмедів із ZHR до 100 спостерігався 22 грудня 1986 р. Давно відомо, що 8P/Таттла є кометою походження Урсід. Цікаво, що спалахи Урсид в 1945, 1973 і 1986 роках збігалися не з близькістю комети до Сонця, а з її віддаленням від Сонця. Пітер Єнніскенс та Еско Лютінен розробили модель, яка, серед іншого, пояснює це незвичайне явище гравітаційним впливом планети Юпітер. Ті ж автори передбачили ще один спалах Урсід 22 грудня 2000 – коли комета знову виявилася далеко від Сонця. Численні спостерігачі чекали, але результати виявилися суперечливими. Відеозаписи та радіоехо, зокрема, вказували на підвищену метеорну активність, але залишалися сумніви щодо використаної методології. Крім того, візуальні спостерігачі зафіксували лише звичайні низькі показники Урсид. Подібні впливи та збурення орбіти Юпітера відбуваються не лише з кометами сімейства Юпітера, а й з іншими метеорними потоками, такими як Драконіди та Квадрантиди.

Спостереження

Дрейф радианту

Метеорний поток Урсіди в ніч з 22 на 23 грудня 2023 року Складено лише кадри з фільтром потоку Урсіди. Станция RMS Маяки.

Урсиди є останнім метеорним потоком року. Спостерігати метеорний потік можна неозброєним оком за умови безхмарної погоди та відсутності засвічення від Місяця та міських об’єктів. Незважаючи на найдовшу ніч у році, найкраще спостерігати за кілька годин перед світанком. Тоді можна буде помітити максимальну кількість метеорів та не замерзнути. Але щоб побачити у всій красі метеори рою, вам потрібно перебувати в межах 12 годин від максимуму потоку. В даний час більшість спостережень вже проводиться за допомогою відеокамер і переохолоджуватись на відкритому повітрі  🥶 вже важко. 😉